Вітаю вам на сторінках мого блогу!
Сьогодні продовжуємо вивчати польську граматику, а саме, відмінювання іменника в польській мові. Наступний відмінок, який ми вивчимо після Орудного (посилання на статтю: https://kanapka.pl.ua/gramatyka-polskoi-movy-orudnyi/) – Знахідний (відповідає на питання кого? що?).

Ми з Вами вже знаємо, як представити себе: сказати, ким я є за національністю, за професією, чим цікавлюся і захоплююся. Далі ми розберемо, як розповісти, ЩО я люблю чи КОГО маю з родини (сестру, брата тощо) – на ці питання нам допоможе відповісти Знахідний відмінок.

Знахідний відмінок в польській мові за своїм творенням дуже схожий до української мови:

• так само, як в український, в польській мові в знахідному відмінку чоловічий рід ми поділяємо на живе і неживе, і залежно від цього в нас буде або не буде змінюватися закінчення іменника і прикметника відповідно (маю брата і кота, АЛЕ маю стіл і телефон; mam brata i kota, ALE mam stół i telefon);
• в середньому роді в знанідному відмінку в польській мові, так само, як і в український, ми залишаємо форму слова такою, як вона була в називному відмінку (я бачу дзеркало, я мию вікно; widzę lustro, mzję okno).

Проте самі закінчення не завжди співпадають. Якщо в українській мові в Знахідному відмінку жіночого роду ми використовуємо закінчення -у (-ю) і для іменника, і для прикметника, то в польський мові в знахідному відмінку однини ци закінчення відрізняюітся (-ę – для іменника, -ą – для прикментика: mam starszą siostrę, czytam ciekawą książkę).

Також у множині є відчутна різниця: в польській мови ми ділимо всю множину на 2 роди: męskoosobowy i niemęskoosobowy. І якщо в Знахідному відмінку множини męskoosobowy змінюється як Родовий відмінок (mam bratów, widzę profesorów), і це для нас є звично, бо в українській так само, то niemęskoosobowy може нас дещо заплутати. Адже до нього належат і жінки та тварини, а це означає, що в множині Знахідного відмінка ми не будемо змінювати форму і для іменників, що позначають жінок, тварин (а в українській не так). Приклад:

• Я маю двох сестер. – Mam dwie siostry.
• Я знаю двох медсестер. – Znam dwie pielęgniarki.
• Я бачу білочок. – Widzę wiewiórki. 

 Більше про правила та закінчення іменників і прикметників в Знахідному відмінку в польській мові я розповідаю у відео нижче! Також ознайомтеся з табличною закінчень та не забудьте про вправи на Знахідний відмінок для закріплення матеріалу під відео!

Давненько в нас са сайті не було нових статей – пора це виправляти. Тому ми в Канапці оголошуємо граматичну осінь 🙂 Цієї осені будемо публікувати нові статті та відео та Ю-туб на тему польської граматики, а саме відмінювання в польській мові! А щоб вивчення польської для вас було ще продуктивнішим – до кожної теми в кінці статті буде сет вправ для засвоєння польської граматики. Сьогодні нашу граматичну осінь розпочинає орудний відмінок в польській мові.

Орудний відмінок в польській мові це точно не перший, а навіть 5-й по рахунку! Чому ж ми ним розпочинаємо?

• По-перше орудний відмінок нам потрібен фактично одразу, як ми лиш захочемо заговорити польською! Так-так! Хочете сказати ким ви є за національністю чи за професією – потрібно знати правила творення орудного відмінка! Хочете розповісти, чим ви цікавитесь – орудний відмінок тут як тут!
• По-друге, орудний відмінок в польській мові один з найлегших, а на мою персональну думку, – найлегший для запам’ятовування! Там не так багато вийнятків і він схожий до української мови. Тож новачкам на початку вивчення польської мови засвоїти орудний відмінок не так важко, як інші відмінки. Щоб не розлякати всіх охочих вивчити польську мову – пропонуємо почати саме з нього!

Для зручності засвоєння матеріалу і щоб ви швидше вивчили, як правильно будувати орудний відмінок в польській мові, ми приготували для вас табличку. Користуйтеся повзунком з правого боку таблиці, щоб прогортати її вниз.

Під таблицею ви знайдете відео на тему: “Граматика польської мови: орудний відмінок”. Перегляньте відео та виконайте вправи після нього, щоб краще запамячтати матеріал.

“Jeszcze Polska nie zginęła kiedy my żyjemy” – саме так звучать перші рядки державного гімну Польщі, в слова якого вкладено багато сенсу: як в історичному, так і в контексті сучасності. І саме цю першу фразу гімну можна часто почути на вулицях Польщі 11 листопада, в день, коли поляки вирішили святкувати свою незалежність. Саме так, вирішили, адже здобуття незалежності – не одноденний процес, йому передують і за ним слідують різноманітні події, про які трохи згодом.

Що ж святкують поляки?

11 листопада 1918 року після 123 років відсутності на політичних картах Європи (внаслідок ІІІ поділу Польщі – 1795 р.) прийнято святкувати той факт, що Польща відновила свою незалежність. Однак чи дійсно це відбулось 11 листопада?

Насправді про незалежність Регентська рада Королівства Польща оголосила ще 7 жовтня 1918 року. А дату святкування 11 листопада вибрали у Другій Річпосполитій. Саме в цей день 1918 року Регентська Рада передала основні повноваження бригадирові Юзефу Пілсудському, якого поляки називають батьком польської незалежності. Також в цей день офіційно закінчилася Перша світова війна та розпалася Австро-Угорщина.

Територія Польщі в листопаді 1918 р.

Цікаві факти з історії Польщі, пов’язані з днем Незалежності:

• Ще до 1937 року, День незалежності Польщі був військовим святом. Саме в цьому році його оголосили національним святом вшановуючи відновлення суверенітету, закінчення Першої світової війни та вшанування постаті Юзефа Пілсудського.
• Як солдати польського підпілля, так і прості пересічні громадяни Польщі, незважаючи на заборони і репресії, святкували 11 листопада під час Другої світової війни. Вони прикрашали пам’ятники національною символікою та писали на стінах ту ж таки фразу, перший рядок із гімну: «Jeszcze Polska nie zginęła».
• До сьогоднішнього дня, це свято одне з найважливіших для поляків днів у році. В цей день у великих містах відбуваються військові паради, патріотичні концерти та марші, лунають патріотичні пісні та гімн Польщі. Проте у 2020 році винятково поляки святкують в домівках, адже через пандемію всі публічні святкування відмінено. 
• Зазвичай в костелах відбуваються святі літургії з нагоди цього свята. Поляки все ж таки в першу чергу релігійна нація =)
• Також 11 листопада жителі Великопольського воєвудства святкують День Святого Мартіна. З цієї нагоди вони випікають та їдять велику кількість смачних рогаликів Святого Мартіна.

Від Станіслави ми отримали фотографії з цьогорічного скромного святкування: попри пандемію і погану погоду їй все ж вийшло прогулятися містом, зробити кілька фото під патріотичною парасолею та фото рогаликів, які продають в цей день у кожній цукерні міста. 

Підготували для вас також актуальну лексику на цю тему 🙂

Słowniczek:

• Święto Niepodległości – день незалежності
• ogłosić niepodległość – оголосити незалежність
• obchodzić – святкувати
• obchody – святкування
• odzyskać niepodległość – відновити незалежність
• uzyskać niepodległość – отримати незалежність
• stracić niepodległość – втратити незалежність
• naród – народ
• wolność – воля
• patriotyzm – патріотизм
• walczyć – боротися
• żółnierz –солдат
• bronić swojego kraju – захищати свою країну
• dzień wolny od pracy – вихідний день
• przemówienie prezydenta – промова президента
• defiliada wojskowa – військовий парад
• msza w kościele – літургія в костелі
• przemówienie prezydenta – промова президента

Дякую за перегляд статті і надіюся, що вона була для Вас цікавою і корисною! 
Якщо у Вас є друзі в Польщі і хочете їх привітати, обов’язково перегляньте наше відео про те, як зробити це правильно: https://youtu.be/jRzgS6ow5p8 

Чому тема навчання в Польщі останні кілька (а то й кільканадцять) років постійно набуває популярності серед українських абітурієнтів. Справді здобути вищу освіту в європейському навчальному закладі – з багатьох причин гарна ідея, а Польща – наш близький сусід зі схожою мовою і культурою, де адаптація до нового середовища проходить не так складно, тож не дивно, чому учні і батьки обирають саме цей напрямок для отримання освіти.

Минулого року в мене з’явились гарні друзі серед людей, які професійно займаються допомогою у вступі до іноземних навчальних закладів. Тож я подумала, що непогано було б зробити серію інформаційних матеріалів, які б допомогли моїм молодшим підписникам і їхнім батькам зрозуміти, що їх чекає, якщо вони захочуть поступати в Польщу на навчання. Дівчат з LemanStudy довго просити не довелося: ми зняли серію відео на різноманітні теми, пов’язані зі вступом в польські навчальні заклади. 

У цій статті я розміщу відео нашої розмови на тему вибору напрямку навчання, навчального закладу і міста, де буде навчатись і проживати майбутній учень чи студент (адже часто діти після 9-го класу поступають в польські ліцеї, щоб мати час перед університетом адаптуватись, звикнути до мовного середовища). 

Для зручності можете використати таймінг відео:
0:39 Про LemanStudy, моїх сьогоднішніх співрозмовників
1:30 Яке місто в Польщі краще вибрати для навчання (велике чи маленьке, популярні міста)
1:44 Варіанти навчання в Польщі
2:43 Проживання в Польщі учнів, які навчаються в технікумах
4:15 Куди поступає найбільше українських студентів?
4:52 Переваги Західної Польщі для навчання.
5:56 Ближче до кордонів з Україною – плюс чи мінус?
6:33 Які напрямки популярні для навчання і чому?
7:34 Широкопрофільний чи вузькопрофільний університет – що обрати?
8:56 Державний чи приватний заклад: що обрати?
9:33 Ціни на навчання в Польщі.
10:14 Конкурс на платне навчання: великий чи ні?
10:51 БЕЗКОШТОВНЕ навчання в Польщі для українців: можливості.
12:40 Про Ягелонський університет в Кракові.
12:55 Про співбесіду для вступу в Ягелонський університет.
14:52 Алгоритм дій, якщо хочу вибрати навчальний заклад в Польщі.

Коротко про основне з відео:

• Вибрати маленьке чи велике місто в Польщі? Оксана рекомендує для вступу після 9 класу менші міста, там легше адаптуватися, спокійніше і безпечніше (батьки не так сильно переживатимуть) і дешевше проживання. Якщо ж говорити про вступ в університет після 11 класу, то варто зважити всі за і проти, адже у більших містах пристижніші вузи, більший вибір спеціальностей та більше можливостей для подальшого працевлаштування. Хоча життя там дорожче.
• Які найпопулярніші міста серед українців для навчання в Польщі? Таких міст є кілька: Варшава, Краків, Вроцлав, Люблін. Проте не обмежуйтесь тільки цими містами, в Польщі є ще багато цікавих “обласних центрів”, в яких є гарні навчальні заклади, високий рівень життя, багато можливостей, на приклад Щецін, Ґданськ, Ґдиня, Бидґощ, Познань тощо.
• Чому не рекомендують їхати на навчання в міста, які близько до України? Там багато українців і зазвичай студент потрапляє в україномовне середовище, через що йому важко освоїти мову на належному рівні. До того ж варто звернути увагу на міста в центральній та західній чи північній Польщі, адже звідти відкривається багато можливостей для подорожей.
• Вузькопрофільний чи широкопрофільний навчальний заклад? Якщо є гарні вузькопрофільні університети в вашій омріяній сфері – вибирайте його, адже він зрештою пропонує більше варіантів розвитку в даній сфері. Якщо ж хочете занурюватись в наукову діяльність – широкопрофільні державні університети вам підійдуть.
• Безкоштовне навчання для українців в Польщі можливе. Для цього потрібно або мати карту поляка, або здати Сертифікований іспит з польської мови на С1. Можна теж виграти конкурс від університету: тут потрібно шукати і розглядати окремі нагоди.

Надіюсь Вам було цікаво та корисно! Це лише перше відео на тему навчання в Польщі. Незабаром з’являться наступні. А якщо у Вас є запитання – пишіть у коментарях, ми постараємось на них відповісти.

Наскільки польська мова популярна для вивчення серед українців, настільки ж вона може бути цікавою, а навіть – захоплюючою. Нажаль часто ми забуваємо насолоджуватися її цікавою стороною, бо стараємось більше зосереджуватися на граматиці, вивченні слів і інших теоретичних аспектах.

Та в Канапці ми переконані, що вивчаючи мову обов’язково потрібно дбати про те, щоб цей процес був не тільки пізнавальний, але й цікавий. Ми хочемо, щоб всі наші учні і читачі полюбили польську так, як любимо її ми. А щоб щось полюбити, треба про це дізнатися якомога більше. Тож я підготувала для Вас підбірку цікавинок про польську мову. Насправді, вона приховує у собі багато незвичайних фактів. Деякі з них вас точно здивують!

Отож, поїхали! 15 фактів про польську:

Польська абетка

Польська абетка виникла на основі латинського алфавіту. У складі польського алфавіту налічується 32 букви, з яких 9 голосних і 23 приголосних.

Перші слова записані польською

Перше речення, записане польською мовою, міститься в монастирській «Книзі Генриковій» (від назви міста Генрикова біля Вроцлава), датованій 1270 роком. Уявляєте? Це ж скільки років тому?! Воно має такий вигляд: «Daj, ać ja pobruszę, a ty poczywaj» (дай, хай я молотиму, а ти відпочивай) — так звернувся чеський селянин до своєї дружини, яка молола зерно.

Найдавніший польський стародрук

Найдавніший друк польською мовою з’явився у 1475 р. у Вроцлаві. Це були три католицькі молитви «Ojcze nasz», «Zdrowaś Maryjo» та «Wierzę w Boga», опубліковані в так званих «Statutach Elyana». Ця подія сталася через 35 років після винаходу друку Йоганом  Гутенбергом.

Польський буквар

Перший польський буквар з’явився на початку 16 століття, він був надрукований в 1539 році у Кракові.

Польська мова у світі

Понад 50 мільйонів людей у ​​всьому світі говорять польською. Звичайно, більшість з них мешкає в Польщі, але великі польськомовні громади також є в США, Канаді, Великобританії, Ізраїлі, Аргентині, Бразилії та Білорусі.

Мовні неологізми

Як виявилося, поляки просто обожнюють творити нові слова. Наслідком цього є неологізми, які вже зустрічаються не лише в літературних творах, а й у повсякденному мовленні. У наш час, коли розвиток технологій популяризує використання Інтернету, виникли такі неологізми, як: blogerka, youtuberka, influencerka, instagramerka, facebookowiczka, тощо. Більшість із них приходить у польську зараз з англійської. Можливо ви можете навести ще якісь приклади? Пишіть у коментарях свої улюблені неологізми та запозичення.

Вплив реклами на польську мову

Величезний вплив на мовлення та надання словам нового значення в Польщі має реклама. Так, скажімо, завдяки рекламі відомого пива Łomża виникли такі нові слова: plażing, leżing, smażing (іншими словами, відпочинок на пляжі, загар та релакс на свіжому повітрі, біля води).

Побутові зміни та їх вплив на польську мову

Зміни до законодавства, що дозволяють чоловікам брати декретну відпустку аби доглядати за дитиною, ввели термін urlop tacierzyński.

Молодіжний сленг

Кожна епоха спонукає дітей чи підлітків вводити в мову нові терміни, які з часом стають загальновживаними словами. Нові фрази, зрозумілі молоді, мають великий вплив на розвиток кожної мови, зокрема польської. Так з’явилися такі нові слова як:

• alternatywka – тобто, дівчина з альтернативними уподобаннями, яка не слідує популярним тенденціям в одязі, макіяжі та музиці, а носить темний одяг, кольорове волосся, та, зазвичай, має сережку в носі  і слухає альтернативну музику;
• jesieniara – це дівчина, яка любить осінню пору і для якої характерні типові осінні заняття, такі як сидіння під теплим пледом з горнятком гарячого напою.

До речі, у нас є дуже цікаве відео про польський сленг. Додаю його у статтю, щоб і Ви могли переглянути.

Фемінізм та його вплив на польську мову

Сучасні жінки дедалі більше впливають на мову. Це природно коли мова змінюється і розвивається. Такі зміни стосуються і універсальних професій, якими займаються як чоловіки, так і жінки. Раніше pani psycholog, сьогодні pani psycholożka, раніше pani profesor, сьогодні pani profesorka, і таких прикладів існує безліч. Додавання форманта -żka для творенння фемінітивів стало нормою. Розмежування статі при визначенні здійснюваних функцій є теж нормою.

Літери, які найчастіше вживаються в польських текстах

Виявляється це приголосна Z та голосна A. Дані дослідження здійснив Інститут Основ Інформатики Польської Академії Наук.

Однакове звучання, різне написання і значення

У польській мові є так звані двознаки. Це сполучення літер типу ch, rz, cz, sz, dz, dź, dż. Згадані  диграфи створюють для іноземців великі клопоти під час вивчення польської мови. Їх специфіка також полягає в тому, що в усному мовленні, наприклад, ch не відрізняється від h, те саме стосується rz та ż, тут ми вже маємо справу з лінгвістичною граматикою. Це лише кілька прикладів, які доводять, що польська мова досить складна.

Батько польської літератури

«Polacy nie gęsi swój język mają»  – це цитата з твору Миколая Рея. Його називають «батьком польської літератури», оскільки він першим серед польських письменників писав тільки рідною мовою, хоча повсюди панівною була латина. Автор намагався сказати, що настав час відійти від латини і використовувати та вдосконалювати польську мову.

Зменшено-пестливі форми

Поляки обожнюють вживання зменшено-пестливих форм слів: kawusia z mleczkiem, herbatka z cytrynką, 2 kilo ziemniaczków,  milusi  koteczek… Увага! Важлива інформація для учнів-початківців: також в різний спосіб можемо утворювати зменшувальні форми власних імен! Наприклад: Ola, Olunia, Olusia, Oleńka або Olka це все пестливі форми імені… Aleksandra.

Ну що, було цікаво?! Напишіть в коментарях, який факт Вам сподобався найбільше!