A czy Państwo są z Ukrainy? Piękny wschodni akcent! – не хочеться слухати подібні коментарі в свій бік? Що ж, тоді стаття саме для Вас.

Насправді акцент і те, як до нього ставитись – особиста справа кожного. Комусь байдуже, що поляки одразу впізнають звідки він, комусь це на руку, а хтось взагалі не хотів би виділятися серед поляків через свій східний акцент. Особисто я не вважаю, що акцент – це погано, адже ми вивчаємо чужу мову і логічно, що на початку він буде з’являтися. Але так як я перфекціоніст, то звісно хотілося б частіше чути у свою сторону: “Mówisz jak prawdziwa Polka” або “Naprawdę? Nauczyłaś się polskiego na uniwersytecie? Nie wierzę!”

Коли я аналізую, як говорять мої учні або ж чую “східний акцент” у Польщі, то одразу на слух виділяються ті моменти, над якими потрібно попрацювати. Підкреслюю, що мова не йтиме про якісь граматичні помилки чи перекручені слова, а лише про акцент, тобто про вимову.

Хто любить дивитись – дивиться відео, а хто любить читати – текст нижче 😉

1) Akcent (наголос)

Загалом з наголосом в польській мові не так складно. Він майже завжди припадає на другий склад з кінця. Звісно з цього правила є винятки, але їх не так багато. Та й самі поляки часто ці винятки ігнорують. Не на другий склад з кінця наголос падає, коли:

• форма минулого часу множини (1 і 2 особа): robiliśmy, czytaliśmy, rozmawiałyście, sprzątałyśmy тощо;
• умовний спосіб:  zrobiłabym, przeczytałbyś, poszedłby, zrozumiałaby, rozmawialibyśmy, chciałybyście, czytaliby тощо;
• міжнародні слова латинського походження: matematyka, muzyka, fizyka…

Цікавим теж є явище, коли маємо підряд два короткі слова (зазвичай прийменник і займенник). Тоді лише одне з цих слів (перше) наголошене, оскільки вони будуть читатися як одне слово з наголосом на 2-й склад з кінця. 

• do mnie, beze mnie, za was, przez nas тощо.

2) Вимова звуків Ł і L

теж може бути складною, якщо не розібратися з самого початку, яка між ними різниця і чим ці два звуки відрізняються від українського /л/. Почнемо з того, що в польській взагалі немає відповідника для українського /л/. Натомість є L м’яке і Ł тверде.
Щоб вимовити L м’яке, потрібно доторкнутися кінчиком язика до піднебіння перед зубами і сказати /л/.
Щоб вимовити Ł тверде, потрібно скрутити губи в трубочку і без участі язика вимовити звук /л/. Вийде щось середнє між /л/ і /в/.

Потренуємось?
lampa, lustro, przyjaciel, las, polewaczka, latarnia, plecak, lalka;
łopata, łysy, kałuża, koło, piła, łapa, Łotysz, powyłamywany, ławka.

3) Вимова м’яких звуків ć, ź, ś (ci,zi,si)

як свистячих /ць/, /зь/, /сь/. Справа в тому, що в польській мові взагалі немає звуків /ць/, /зь/, /сь/. Замість них вимовляємо /чь/, /жь/, /шь/.
На приклад слово ‘ciasto’ (торт, тісто) вимовляється як /чясто/, а не /цясто/,
‘ciemno’ (темно) – /чємно/, а не /цємно/,
‘siano’ (сіно) – /шяно/, а не /сяно/,
‘cześć’ (привіт) – /чешьчь/, а не /чесьть/,
‘dzień dobry’ вимовляється як /джєнь добри/ а не /дзєнь добри/ і тд.

З іншого боку часто важко вимовляти ці м’які звуки /чь/, /жь/, /шь/, і їхня м’якість починає губитися, тобто українці починають вимовляти їх як просто /ч/, /ж/, /ш/, що теж неправильно. Тож звертайте на це увагу. 

4) Звук ґ (буква ‘g’)

Цей звук є як в українській, так і в російській мові, тому для мене було дуже дивно, коли я зауважила, що справді багато людей замість звука /ґ/ g в польській говорять українське /г/. Щоб Ви собі знали, полякам взагалі важко вимовити такий горловий звук. В них його не те що немає, вони не вміють його створювати. Виходить або /х/ або /ґ/. Тому ніколи в польській не використовуйте цей звук 😉

5) Вимова твердого /ч/.

Така проблема часто трапляється у російськомовних, адже в російській рідко звук /ч/ буває твердим. Але в польській мові ‘cz’ вимовляється справді твердо.

На приклад слово ‘często’ (часто) вимовляємо /че(н)сто/, а не /чєнсто/;
‘czytać’ (читати) – /читачь/, а не /чітачь/; ‘
początek’ (початок) – /почо(н)тек/, а не /почьонтек/;
‘rzecz’ (річ) – /жеч/, а не /жечь/.

Для того, щоб покращувати свою вимову,

потрібно багато слухати і повторювати. Тому я завжди рекомендую дивитися відео польською, слухати польську музику, скачувати аудіо-заняття на плеєр ітд. Але важливим моментом є повторювання почутого вголос, щоб Ви чули також себе і розуміли, де Ви робите помилки 🙂

А якщо Ви ще й візьмете до уваги всі мої поради з цієї статті і навчитеся вимовляти ці звуки правильно, повірте, Ваша польська стане в рази кращою і з часом Ви позбудетеся акценту.