Тема навчання в Польщі користується неабиякою популярністю в Україні, особливо в останні роки. Наші абітурієнти поступають в польські вузи на навчання від першого курсу, а бакалаври закінчують у Польщі магістратуру. Серед моїх учнів значна частина вирішила вивчити польську мову саме з метою продовження навчання в Польщі. Декому з них вже на початку цього навчального року вдалося розпочати навчання. Та й загалом серед друзів і знайомих багато таких, які зараз навчаються в Польщі. Тож я вирішила трішки порозпитувати у них, як їм там живеться і попросила розповісти про свої враження від навчального процесу в польському вузі.
Чи важко було поступати? Чи дорого коштує навчання?
У мене є карта поляка, тому я поступала на рівних умовах з поляками. Навчаюсь на державній формі навчання, отримую стипендію. Знаю, що для мого одногрупника навчання коштує близько 2000 Євро в рік. Але ціна залежить від вузу і керунку, на якому навчаєшся. Поступати було не дуже важко, але потрібно було вирішити багато питань з документами.
Марічка

Ягелонський Університет, факультет журналістики, 2-й рік магістратури

Поступати було неважко, тому що я навчаюсь на спеціальності дизайн, а тут все креативно. На екзамен мені було потрібно принести портфоліо зі своїми працями, це могли бути фото, чи різні графічні завдання, малюнки чи будь що, що хоть якось показує вашу креативність і зацікавленість. І під час того, коли комісія переглядала моє  портфоліо,  ми спілкувалися, так вони могли зрозуміти мій рівень знання мови. Вартість навчання залежить де, але переважно у всіх вузах є дорого. Та незважаючи на це поляки мають гнучкі системи для українців, якщо в тебе є карта поляка то в багатьох вузах Польщі ти можеш навчатись взагалі безкоштовно.

Христина

Познанський університет, 1-й рік магістратури

Поступати не важко, все практично дізнався із інтернету, посерфити трохи і все можна знайти. Поступав без посередників, які буквально деруть із батьків майбутніх студентів гроші за ніщо.

Андрій

Люблінська політехніка, будівництво, магістратура 2-й рік

Мені поступати було не важко, бо навчаюсь по програмі співпраці університетів. Одночасно навчаюсь у 2х вузах. НУЛП і в Кракові.
Лілія

Гірничо-металургійна академія в Кракові, 1-й рік магістратури

Чи важко було адаптуватись? Що в цьому допомогло?

Адаптуватись загалом було не важко. Допомогло мені те, що я була не сама. Разом зі мною поступила моя подруга і ми разом розбиралися з системою навчання в Ягелонському університеті.

Ми все робили самостійно. Зараз у Польщі є багато людей, які за певну платню допомагають з організацією документів та й загальною адаптацією на перших порах. Але ми не користувались такими послугами, адже зробити все самим не було дуже складно. В яку б урядову установу ми не прийшли, нам зі всім допомагали і все було чудово.

Перший семестр був важким, це пов’язане значною мірою із адаптацією. А кожен наступний вже легший від попереднього. З адаптацією допомогли друзі, з якими познайомився вже тут.

Адаптуватись було не важко, хоча місто дуже велике. Допомогло те, що перші дні в мене були вільні, я ще не мала занять, тому постійно кудись ходила, відвідувала нові місця, вдосконалювала мову.

Чи існує мовний бар’єр на початках? Як ти з ним справлявся/справлялась?
Мовного бар’єру як такого не було. Я вже знав польську на побутовому рівні і вивчав її на курсах в Україні.

Так, існує. Але це не проблема. Викладачі з розумінням ставляться до цього. Та і за певний період перебування в Польщі ослуховуєшся з мовою.

 

На початках, звісно. Перші дні я була ніби німа рибка, але пізніше ти починаєш розуміти, що люди адекватно відносяться до того, що ти з України і в тебе присутній акцент. Тим більше коли знаходишся в польськомовному середовищі, то чуєш цю мову щодня, набираєшся нових слів і починаєш набагато краще почуватися серед поляків.

Мовний бар’єр звісно був. На мою думку він є доти, доки ти просто не почнеш говорити. Особисто в мене не було виходу, мені доводилось говорити польською, бо як інакше люди мене зрозуміють. Я навіть не пробувала гоорити російською чи англійською, адже знала, що  далеко не всі знають якусь з цих мов, та й рано чи пізно все одно доведеться спілкуватися мовою країни, в якій я живу, то чому б не одрау? Звісно, я часто могла сказати якусь дурницю, і сто разів червоніла, коли казала щось неправильно, але потім сміялась над цим разом з іншими, адже це справді виходило смішно. Та й люди з розумінням ставились до моїх помилок, адже це було очевидно, що я лише вчуся. Коли я приїхала, то не знала ідеально мову, загалом я й досі її вчу. Головне не боятись.

Чи відрізняється система навчання від української? Якщо так, то чим?
Найперше, це те, що є конкретний план навчання. Немає такого як в наших вузах, що тебе загрузять завданнями а ти вже розбирайся з ними як хочеш. Завдань направду є в міру, так що встигаєш і завдання зробити, і прогулятись після занять. Великим плюсом теж є те, що викладачі, які тут працюють, дійсно знавці своєї справи, які мають бажання і натхнення навчити нас.

Відрізняється однозначно. В Польщі легше вчитися, не зважаючи на мовний бар’єр. Тут викладачі йдуть на зустріч студенту, ставляться з розумінням, роблять все для того, щоб студент чогось навчився, щоб знав предмет. І студенту нічого не заважає вчитися. Тут я маю на увазі, що нема всяких непотрібних предметів. Так як я навчаюсь у 2х вузах одночасно, то можу порівняти.

В Польщі на багато ефективніше навчання. Наприклад, в Політехніці у першому семестрі магістратури у мене було 10 предметів + Курсовий проєкт. Практично з кожного предмету треба було здати то розрахункову, то лабораторні, контрольні, реферати, самостійні…це фізично нереально все зробити добре і ще щось для себе з цього взяти. Це реально тільки тоді, коли крім навчання людина нічим більше не займається. Тому студенту легше «схалявити». В Польщі навантаження менше, як і менше несуттєвих предметів.

Під час сесії у НУЛП студенти бігають з заліковими, шукають викладача, чекають цілими днями під кафедрою, щоб поставити залік. В Польщі все на багато простіше. Немає залікових книжок, всі оцінки в віртуальній заліковій.  Студент може зайти на свою сторінку і побачити оцінку в будь-який час. Крім нього самого ніхто не має права дізнатись оцінку. Це забороняється законом Польщі. Кожен предмет можна перездати і це нінащо не впливає. В Україні, якщо перездача – студент втрачає стипендію.  Вже не буду говорити про корупцію, тут  напевно все ясно. В Польщі щось більше ніж коробка цукерок вважається хабарем. А у нас…

В Польщі викладачі не дають списувати. Але це і не потрібно, бо студент має все для цього щоб підготуватись і добре здати, він має час, а це найголовніше.

Я можу говорити лише про свій напрямок (журналістика) і лише про Ягелонський університет. Оскільки бакалаврат я закінчила в ЛНУ ім. Франка, то можу порівняти ці навчальні заклади. На мою думку система навчання у них не відрізняється: теорія, теорія теорія і майже немає практики. Я не можу сказати що я дуже задоволена системою навчання тут, тож на мою думку важлива самоосвіта. Навіть мої одногрупники, які закінчували бакалаврат у інших містах, не дуже задоволені навчанням на журналістиці в Ягелонці.

Чи подобається тобі вчитись в Польщі? Чи важко?
Так, дуже подобається, тому що це якийсь новий і цікавий етап в моєму житті плюс безцінний досвід. Вчитись не важко, хоч я і не знаю, як в інших польських вузах. Тому що в моєму вузі все побудовано на творчості і креативності.

Мені подобається тут насамперед тим, що нове коло знайомих, які хочуть чогось досягнути у житті, а не сидіти на місці і нічого не робити. Хоча всюди є звісно різні люди. Цікаво ще тим, що це все ж інакша країна і хоча менталітет поляків не суттєво відрізняється від нашого, але відрізняється, і це відчутно. Більшість людей тут із європейськими цінностями. Тому нам є чому повчитись.

Що порадиш людям, які лише планують поїхати в Польщу на навчання?

Їдьте! Тільки обов’язково вчіть мову, тому що покладатись лише на те що ви звикнете, і навчитесь її тут, не варто. Хотіла б ще сказати, що люди які націлені поїхати сюди тільки за дипломом, то краще не потрібно навіть пробувати і витрачати свій час та батьків гроші.

Окрім всього, навчання в Європі це безцінний досвід для нас – молоді. Вчишся самостійності, вчишся десь економити, а десь стратити більше, шукаєш чогось нового для себе. Плюс це досвід спілкування з іноземцями. Навчаючись в Польщі і мешкаючи в гуртожитку, ти ніколи не забудеш і англійську мову, тому що в гуртожитках постійно панує інтернаціональність.

Не покладати надій на те, що якщо Ви поїдете в Польщу на навчання, то станеться диво і зникнуть всі Ваші турботи. Потрібно працювати самому, вчитися і розвиватися. Тут Ви не знайдете вирішення всіх своїх проблем, є як і плюси, так і мінуси. Звісно приїхати на навчання в іншу країну це чудово, як і будь-який новий цікавий і корисний досвід. І це варте зусиль, адже це вихід з зони комфорту, своєрідне випробування, яке варто пройти в житті.

Як на мене найкращий варіант – повчитись у Польщі не з першого курсу, а суто на магістратурі, після закінчення в Україні бакалаврату або отримавши спеціаліста чи магістра, як це зробив я.

Не боятись, бути впевненим в собі і в своїх силах.

Як бачите, хоч відгуки в основному позитивні, та все залежить від середовища, в яке пощастить або не пощастить потрапити. Тож слід серйозно підійти до питання вибору вузу та ретельно дослідити всі можливі варіанти. Від себе хочу додати, що не лише навчання в Польщі чи в інших сусідніх країнах може бути корисним досвідом. Існують також багато програм по обміну студентами та стипендій і грантів, на які можуть поїхати студенти чи випускники наших вузів. Про деякі з них писатиму у наступних стаття, так що слідкуйте 🙂 Натхнення Вам і вдалих починань! 😉
Share Button
Share This