Великдень в Польщі: традиції та слова
Цикл Великодніх свят розпочинається з Вербної неділі, яка в Польщі називається Пальмовою.
Пальмова неділя
(Niedziela Palmowa)
Колись її називали вербною (wierzbna) або квіткою (kwietna). В цю неділю поляки, як і ми, святять вербу (palma). Святкові букети роблять із гілочок верби (wierzbowe gałązki), самшиту (bukszpan), смородини (czarna porzeczka), малини (malina), сушених трав (suszone trawy) та квітів (kwiaty).
Посвяченій вербі приписували магічні властивості, тож її приносили додому як оберіг на щастя.
Великий четвер (Wielki czwartek)
Це перший з трьох найголовніших днів (Triduum Paschalne) у році для християн. Головним чином всі традиції цього дня пов’язані з костелом (kościół). Під час служби божої церковні дзвоники (dzwonki) та органи (ogran) замінюють звучанням молоточків (kołatki). Костел стає мовчазною і серйозною, символізуючи смуток через зрадженого і ув’язненого Ісуса Христа.
У Великий четвер вівтар (outarz) у церкві виглядає зовсім інакше. Немає ні свічок (świece), ні скатертини (obrusy), ні місалу (misał), ні хреста (krzyż). Також багатьох костелах священик омиває ноги (obmywa nogi) 12 чоловікам, як це зробив Ісус апостолам.
Велика п’ятниця (Wielki piątek)
В цей день католики повинні постити, тобто утримуватися від вживання м’яса та обмежувати кількість споживаної їжі. Замість звичайної Служби божої відбувається Літургія Страстей Господніх (Liturgia Męki Pańskiej). Ця вечірня служба має стати часом роздумів над смертю Христа, а також каяття (skruchy) і покути (pokuty) за свої гріхи. У цей день також звершуються обряди Хресної дороги (Drogi Krzyżowej).
В Страсну п’ятницю не можна виконувати важку роботу або користуватися інструментами, особливо забивати цвяхи. Це може принести нещастя. Також не можна прати одяг, оскільки вважалося, що він все одно буде брудним.
Велика субота (Wielka Sobota)
Завершення Страсного тижня (Wielki Tydzień) та день спокою і очікування Воскресіння Господнього (Zmartwychwstania Pana). Традиційно цього дня в церквах святять (święci się) їжу, яка буде на святкових столах у перший і другий дні Великодня (Wielkanoc).
Хоча піст (post) у цей день не є обов’язковим, більшість католиків, за традицією, дотримуються т. зв. Пасхального посту, тобто утримуються від м’яса.
У Велику суботу в католицькому костелі (як і у Страсну п’ятницю) служба божа не відбувається. За традицією цей день закінчується після настання темряви. Увечері відбувається Пасхальна літургія (liturgia Wigilii Paschalnej), але вона вже відноситься до святкування Великодньої Неділі воскресіння.
Традиційний кошик для освячення (koszyk wielkanocny):
- паска (babka wielkanocna) – символізує нашу майстерність і сприяє її розвитку;
- баранчик з тіста сабо цукру (baranek z ciasta kub cukru) – символ Ісуса Христа; Агнець Божий (Baranek Boży), перемога життя над смертю;
- хліб (chleb) – це найважливіший символ для християн: тіло Христове, а в народній традиції хліб означає гідність і достаток;
- хрін (chrzan), як ознака здоров’я та життєвої сили, у християнській традиції – це знак подолання пристрасті і смерті Спасителя;
- яйця (jajka), тобто символ родючості перемоги над смертю;
- сіль (sól), що володіє очисними властивостями і відлякує зло;
- м’ясні вироби (wędliny), найчастіше у вигляді шматка ковбаси, які символічно забезпечують здоров’я, родючість, достаток і багатство;
- сир (ser), який є символом дружби, взаємоповаги і гармонії людини і природи;
- самшитом (bukszpan) зазвичай прикрашають кошик, а зелений колір самшиту – надія християн на воскресіння і вічне життя.
Великодній сніданок (śniadanie wielkanocne)
У Великодню неділю кожна польська родина збирається на святковий сніданок. Спершу всі діляться свяченою їжею (święconka), а потім разом їдять приготовані страви. Традиційно на столі є яйця, біла ковбаса, журек, шинка, хрін і буряк, паска і мазурек.
Walatka або wybitka, є, мабуть, однією з найвідоміших пасхальних традицій: на застіллі всі охочі взяти участь в грі вибирають собі яйце (зварене на круто) і стукаються ними. Чиє яйце тріснуло, той програв у поєдинку. А в усій грі перемагає той, чиє яйце залишилося ціле.
Великодній (Обливаний) понеділок
(Poniedziałek Wielkanocny, śmigus-dyngus, lany poniedziałek)
У Великодній понеділок триває свято Воскресіння Христового. Śmigus-dyngus – це пора радості, веселощів (zabawy) і пустощів (psikusów), яких усі чекали протягом великого посту. В цей день поляки обливаються водою (polewają się wodą). У минулому śmigus і dyngus були окремими звичаями – śmigus означав традиційні легенькі удари вербовими гілочками або обливання водою. Все у формі веселощів – хлопці бали дівчат по голих литках. Dyngus – означає викуп. Хлопці ходили від хати до хати і в обмін на побажання і співи вимагали викуп у вигляді писанок, солодощів і грошей. З часом ці звички поєдналися, і залишилася лише традиція обливання водою.
Весняне прибирання (Wiosenne porządki)
Хоча це не християнська великодня традиція, весняне прибирання глибоко вкорінене в польській культурі. Тому щороку в польських будинках відбувається генеральне прибирання переб великодніми святами. На початку весни, як тільки пройде сніг і прийдуть перші сонячні дні, вся родина ділить обов’язки і готує хату до Великодня. Прибирання нагадує про майбутнє свято і символічно закінчує холодні зимові дні.
Фарбування яєць (malowanie jaj )
Ще до Великодня приходить час на креатив – один з найприємніших великодніх звичаїв: фарбування писанок (pisanki, kraszanki). Яйця здавна були символом народження життя, яке безпосередньо пов’язане з воскресінням Ісуса Христа. У минулому вважалося, що яйця пофарбовані природними барвниками, наприклад, у відварі цибулі (wywar z cebuli) мають магічну силу і можуть зцілювати хвороби.
Про всі ці традиціх я розповіла польською мовою у відео, яке залишаю для вас нижче. Буду дуже влячна, якщо поділитесь своїми традиціями святкувань Великодня у коментарях!
