5 основних переваг online-навчання

5 основних переваг online-навчання

Робота online, спілкування online, мас-медіа online, знайомства online, покупки online, продажі online… і цей список речей, які можна робити online, збільшується  безперервно. Наше життя, добре це чи погано, поступово переходить у всесвітню мережу Інтернет. Можна багато сперечатися про позитивні чи негативні сторони такого процесу, але сьогодні я хочу написати про навчання, оскільки це моя сфера і тут маю що сказати.

Вже майже 5 років я займаюся тим, що навчаю людей польської мови. І три роки з цих п’яти я практикую заняття по Skype, а моїм он-лайн курсам “Po polsku od zera” вже півтора року. З вересня 2016 р.  я повністю перейшла на online діяльність, але досі, коли розповідаю комусь, чим саме я займаюсь, то доводиться захищати рентабельність та ефективність таких занять. Хтось не вірить, що люди «таке» купують, а комусь не віриться, що в «такий» спосіб можна чогось навчитись. От я і вирішила написати про це статтю, з досвіду своєї діяльності, а також як привід для роздумів моїм читачам 🙂

Перед тим, як перейти до безпосередніх переваг online-навчання, давайте поглянемо на світові тенденції розвитку освіти. Фактично всі провідні вузи Світу на приклад  Стенфорд  чи Кембридж пропонують online-навчання у вигляді різноманітних курсів. При чому багато таких курсів (звісно для англомовної аудиторії)  можна знайти у вільному доступі (тобто безкоштовно).

В Польщі в свою чергу подібна практика в університетах стрімко розвивається, з’являються також цілі навчальні заклади online, на приклад: http://www.puw.pl/

До того ж, не варто забувати про всесвітньо відомі сервіси online-курсів, на приклад Coursera чи Khan Academy.

Світ стає мобільним і освіта повинна рухатись в ногу з часом. А якщо у Вас є сумніви з приводу того, чи такий спосіб навчання ефективний, то давайте поговоримо про його переваги!

1. МОБІЛЬНІСТЬ

Для того, щоб проходити навчання он-лайн достатньо підключення до швидкісного Інтернету та комп’ютера, ноутбука або іноді навіть мобільного телефону. Це дозволяє самостійно організовувати свій навчальний простір, не переривати навчання за непередбачуваних обставин (відпустки, відрядження чи хвороби) та вивчати будь-що не залежно від того, в якій країні ви живете та який у Вас графік роботи.

Всі ми знаємо, що систематичність значно важливіша навіть за кількість матеріалу, який ми вивчаємо. Якщо одну і ту саму тему вивчати протягом трьох занять по 30 хв. то за тиждень Ви будете знати її значно краще, ніж якщо один раз за півтори години її «вивчите», і згадаєте про неї через тиждень. Але сучасний ритм життя рідко дає можливість пристосуватися до графіку курсів оф-лайн, зважаючи ще й на те, що окрім самих занять потрібно тратити час на добирання до місця проведення курсу.

2. ІНТЕРАКТИВНІСТЬ

Інтернет дає нам доступ до неабиякої кількості інформації. Тож під час навчання ми можемо використовувати цей необмежений ресурс для покращення результативності процесу. Головне тут організація навчального процесу. На online-курсах викладач має можливість надати учням всі потрібні відео, аудіо матеріали, віднайти потрібні приклади та використати Інтернет, як безпосереднє джерело інформації (посилання на статті чи наукові праці). Також викладач може записати лекцію в відео форматі і поділитися з нею учнями, а для цього достатньо лише завантажити все необхідне у віртуальний простір і вислати посилання на матеріал. А доступ до таких матеріалів цілодобовий, що полегшує їх передачу та використання.

Сучасні технології справді полегшують процес організації навчання, що є вигідним як для учнів, так і для викладача. Не потрібно забувати, що інформація, яку Ви отримуєте через Інтернет, нічим не відрізняється від переданої безпосередньо з вус у вуста. Навпаки, її сприйняття може бути покращене, завдяки можливостям сучасних технологій.

3. ЕКОНОМІЯ ЧАСУ

Якщо ви мешкаєте в великому місті, а тим більше за містом, то добирання до навчального закладу чи на звичайні курси зазвичай займає мінімум годину часу, тоді як для того, щоб проходити online-курс  вдома потрібно просто відкрити ноутбук і зручно вмоститись в кріслі. Мова вже не йде про випадки, коли на навчання потрібно їхати у іншу країну. Окрім того простішою стає комунікація з викладачем чи, обмін інформацією в групі, сесії питань-відповідей, адже в online-курсі зазвичай вже повністю налагоджена комунікація, і Ви не тратите час, на приклад, на пошуки викладача, щоб вияснити те питання, яке Вас цікавить. Ви просто пишете йому листа та отримуєте відповідь. Я на приклад завжди спілкуюся зі своїми учнями через gmail або Skype.

4. ДОСТУПНІСТЬ

Зазвичай всі матеріали на курсах, є у вільному доступі, як це модно казати, 24 години на добу 7 днів на тиждень. Тож вам не потрібно думати про те, чи потрібно щось роздрукувати, де  що занотувати або як краще зберегти інформацію. Ви просто маєте ресурс з якого її черпати, повторювати та оновлювати надзвичайно легко.

Ще однією беззаперечною перевагою, якщо Ви  навчаєтесь на приклад за записами занять, є те, що Ви можете в будь-який момент натиснути на паузу, якщо у вас з’явились невідкладні справи, та продовжити перегляд після того, як завершите все необхідне, і при цьому не пропустите нічого, в той час, як на курсах якщо ми відлучаємось від навчального процесу, то наздоганяти матеріал потрібно самостійно.

5. КОНТРОЛЬ

Під час online-навчання значно легше контролювати навчальний процес, а тому значно важче «халявити», що для якості навчального процесу справді важливо. Втрачають сенс «відмазки» про погану погоду, проблеми з добиранням чи загублене домашнє завдання. Викладач звісно сам придумує собі спосіб контролюю. Я на приклад обрала старий-перевірений – домашні завдання. Не має попереднього домашнього – немає доступу до наступного заняття, а як тільки домашнє з’являється в мене на пошті, я відсилаю пароль у відповідь, і учень може приступати до наступної теми. Таким чином я маю змогу контролювати кожного учня індивідуально, навіть якщо ми працюємо групами.

Здавалося б, це не настільки важливо. Але це має колосальний вплив на ефективність.
Окрім того, Ви й самі можете краще контролювати навчання, планувати його так, як вам зручно. Адже навчання – це 70-% особистої праці учнів.

Власне ці  5 причин дозволяють мені говорити про ефективність та виправданість навчання он-лайн. Адже найважливішим у навчанні є що? Як на мене, це систематичність і зацікавлення. Всі вищевказані пункт допомагають забезпечити систематичність. Здатність зацікавити. Як правило залежить від викладача. Але знову ж таки, Інтернет для цього дає всі можливості.

А Ви як гадаєте, ефективне он-лайн навчання, чи ні? Може хтось вже проходив якісь онлайн-курси? Дуже цікаво почитати про ваші враження 🙂

Безкоштовне навчання в Польщі: 5 стипендіальних програм

Безкоштовне навчання в Польщі: 5 стипендіальних програм

Для українських абітурієнтів та студентів навчання в Польщі є однією з найпривабливіших перспектив на майбутнє: європейські вузи, які знаходяться відносно близько до дому, доступні ціни (в порівнянні з навчальними закладами інших країн), не надто складна мова для вивчення і близька культура. Та на жаль не всі охочі можуть собі дозволити оплатити не те, що навчання в Польщі, а і проживання в чужій країні. Але це не означає, що в них немає інших можливостей. Є цілий список стипендіальних програм, за якими наші студенти можуть поїхати в Польщу на навчання чи стажування. Тож пропоную Вам переглянути деякі з них і подумати, чи не варто було б вже почати підготовку для того, щоб податися на котрусь 😉

Стипендіальні магістерські програми

 1. Стипендіальна програма ім. Стефана Банаха

  • навчання на магістратурі або в аспірантурі, щомісячна стипендія в розмірі 1350 злотих/місяць
  • після першого року навчання студенти мають можливість взяти участь в програмі Erasmus
  • можливість проходження короткочасного професійного стажування на території Польщі (для студентів магістратури)
  • для студентів магістратури – участь в місячному курсі польської мови, поєднаному з вивченням культури Польщі.

Кандидати: громадяни Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови і України, що проходять навчання за напрямками: точні, природничі, технічні, економічні науки, а також європеїстика/європейське право та володіють польською мовою на рівні, що дає можливість навчатися у Польщі.

Місце навчання: кандидат сам обирає навчальний заклад та напрям, за яким хоче навчатися (серед польських державних вузів). Він повинен самостійно зареєструватися на навчання і виконати всі вимоги для того, щоб поступити у вищий навчальний заклад. Але вступ ще не означає, що кандидат автоматично отримає стипендію.

Терміни: щороку до 21 червня.

Деталі прийому:  http://buwiwm.edu.pl/rekrutacja_sb/

 2. Студії Східної Європи Варшавського Університету

  • Навчання на магістратурі 2 роки (історія сучасної Європи і пострадянського світу), щомісячна стипендія 1350 злотих/місяць (виплачується 9 місяців в рік)
  • Спеціалізації: Східна Європа, Середня Європа, Балканські країни, Росія, Кавказ, Середня Азія.
  • Під час навчання вивчається мова котроїсь з вище перелічених країн.

Кандидати: громадяни Білорусії, Росії, Вірменії, Азербайджану, Болгарії, Хорватії, Чехії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Литви, Латвії, Македонії, Молдови, Монголії, Словаччини, Таджикистану, Туреччини, України, Узбекистану, Угорщини до 30 років, які отримали диплом магістра чи спеціаліста гуманітарія у своїй країні. Кандидати повинні добре орієнтуватися в проблематиці Східної Європи, Центральної Європи, Росії, середньої Азії і Кавказу (особливо 19-20 ст. та наших днів – після 1980 р.). Обов’язкове знання польської і англійської мов на рівні, достатньому для навчання.

Місце навчання: Варшавський Університет.

Терміни подачі заявок: щороку до 15 березня.

Увага!!! Щоб потрапити на Студії східної Європи потрібно здати тест з історії Центрально-східної Європи, Кавказу, Центральної Азії, Росії, Балкан, та пройти співбесіду польською мово.

Деталі прийому: http://www.studium.uw.edu.pl/?content/138

Стипендіальні наукові  стажування:

 3. Стипендіальна програма польського уряду для молодих науковців

  • Наукове стажування у вигляді річного індивідуального навчання, під час якого має бути написана наукова праця а також два наукові реферати, як підсумок проведеної роботи
  • За кожним учасником програми закріплений науковий керівний з вищого навчального закладу в Польщі
  • Стипендія 1350 злотих/місяць.

Кандидати: громадяни Росії, України, Білорусії, Молдови, країн центральної Азії і Кавказу. Перевага надається особам, які вже мають певні досягнення у науці, передусім в гуманітарних напрямках. Вік – до 35 років. Знання польської мови на рівні, достатньому для навчання та опрацювання наукової літератури.

Місце навчання: кандидата закріплюють за одним з університетів в Польщі, можна вказати свої побажання, але остаточне рішення належить комісії.

Термін подачі заявок: щороку до 1 березня.

 Відбір проводиться в 2 етапи. Під час першого етапу відбір проводиться заочно, на основі зроблених заяв, а під час другого етапу відбувається співбесіда, про деталі якої повідомляють вибраних кандидатів.

Деталі прийому: http://www.studium.uw.edu.pl/?content/347

 4. Стипендія ім. Кшиштофа Скубішевського під почесним патронатом Міністра закордонних справ Польщі

  • Проведення наукових досліджень в Польщі протягом академічного року у співпраці з Варшавським Університетом або якимось іншим навчальним закладом Польщі в вибраному напрямку. Результатом цього стажу стане публікація наукової праці, як підсумку дослідження.
  • Загальна сума, яку отримає учасник програми (за 9 місяців): 28940 злотих (від цієї суми потрібно буде сплатити податок в своїй країні або в Польщі)
  • Учасник програми також отримає кошти на поселення, дорогу в одну сторону та страхування. Також учасник програми отримає 3212 злотих для купівлі літератури, яка потрібна йому для дослідження.

Кандидати: особи, які захистили докторську дисертацію або відзначилися значними досягненнями на благо суспільства, особливо в напрямку розвитку демократії. Перевага надається особам в віці меншому ніж 40 років.

Місце проходження стажу: Варшавський університет або інший вищий навчальний заклад і Польщі.

Термін подачі заявки: до 12 квітня щороку.

Деталі прийому: http://www.skubi.net/stypendium2016.html

 5. Стипендіальна програма ім. Лейна Кіркланда

  • Навчання та стажування протягом десяти місяців в одному з п’яти наукових осередків Польщі за власною навчально-дидактичною програмою, результатом якої має стати дипломна робота.
  • Можливість пройти курси польської мови, які будуть організовані в різних містах

Кандидати: Громадяни України, Росії, Білорусі, Литви, Словаччини, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану, Казахстану і Киргизстану. Викладачі вузів, політики та працівники урядових установ, підприємці і менеджери, лідери поза урядових організацій, аніматори культури і громадської активності, журналісти. Вік: до 35 років. Мінімум 2 роки досвіду роботи. Знання польської чи англійської мови на рівні, який дозволяє навчатися цією мовою.

Місце проходження програми: Варшава, Краків, Познань, Вроцлав, Люблін.

Термін подачі заявки: до березня щороку.

Деталі прийому: http://www.kirkland.edu.pl/pl/zasady-rekrutacji

Кожна з цих стипендій може стати Вашим шансом на цікаву пригоду, яка дасть поштовх для саморозвитку та розкриє безліч можливостей в майбутньому. Тому не відкладайте, почніть готуватися вже сьогодні, і можливо вже наступного року будете готуватись до довготривалої поїздки в Польщу 😉

Успіхів Вам і натхнення!

Навчання в Польщі: погляд з середини

Навчання в Польщі: погляд з середини

Тема навчання в Польщі користується неабиякою популярністю в Україні, особливо в останні роки. Наші абітурієнти поступають в польські вузи на навчання від першого курсу, а бакалаври закінчують у Польщі магістратуру. Серед моїх учнів значна частина вирішила вивчити польську мову саме з метою продовження навчання в Польщі. Декому з них вже на початку цього навчального року вдалося розпочати навчання. Та й загалом серед друзів і знайомих багато таких, які зараз навчаються в Польщі. Тож я вирішила трішки порозпитувати у них, як їм там живеться і попросила розповісти про свої враження від навчального процесу в польському вузі.

Чи важко було поступати? Чи дорого коштує навчання?

У мене є карта поляка, тому я поступала на рівних умовах з поляками. Навчаюсь на державній формі навчання, отримую стипендію. Знаю, що для мого одногрупника навчання коштує близько 2000 Євро в рік. Але ціна залежить від вузу і керунку, на якому навчаєшся. Поступати було не дуже важко, але потрібно було вирішити багато питань з документами.

Марічка

Ягелонський Університет, факультет журналістики, 2-й рік магістратури

Поступати було неважко, тому що я навчаюсь на спеціальності дизайн, а тут все креативно. На екзамен мені було потрібно принести портфоліо зі своїми працями, це могли бути фото, чи різні графічні завдання, малюнки чи будь що, що хоть якось показує вашу креативність і зацікавленість. І під час того, коли комісія переглядала моє  портфоліо,  ми спілкувалися, так вони могли зрозуміти мій рівень знання мови. Вартість навчання залежить де, але переважно у всіх вузах є дорого. Та незважаючи на це поляки мають гнучкі системи для українців, якщо в тебе є карта поляка то в багатьох вузах польщі ти можеш навчатись взагалі безкоштовно.

Христина

Познанський університет, 1-й рік магістратури

Поступати не важко, все практично дізнався із інтернету, посерфити трохи і все можна знайти. Поступав без посередників, які буквально деруть із батьків майбутніх студентів грощі за ніщо.

Андрій

Люблінська політехніка, будівництво, магістратура 2-й рік

Мені поступати було не важко, бо навчаюсь по програмі співпраці університетів. Одночасно навчаюсь у 2х вузах. НУЛП і в Кракові.

Лілія

Гірничо-металургійна академія в Кракові, 1-й рік магістратури

Чи важко було адаптуватись? Що в цьому допомогло?

Адаптуватись загалом було не важко. Допомогло мені те, що я була не сама. Разом зі мною поступила моя подруга і ми разом розбиралися з системою навчання в Ягелонському університеті.

Ми все робили самостійно. Зараз у Польщі є багато людей які за певну платню допомагають з організацією документів та й загальною адаптацією на перших порах. Але ми не користувались такими послугами, адже зробити все самим не було дуже складно. В яку б урядову установу ми не прийшли, нам зі всім допомагали і все було чудово.

Перший семестр був важким, це пов’язане значною мірою із адаптацією. А кожен наступний вже легший від попереднього. З адаптацією допомогли друзі, з якими познайомився вже тут.

Адаптуватись було не важко, хоча місто дуже велике. Допомогло те, що перші дні в мене були вільні, я ще не мала занять, тому постійно кудись ходила, відвідувала нові місця, вдосконалювала мову.

Чи існує мовний бар’єр на початках? Як ти з ним справлявся/справлялась?

Мовного бар’єру як такого не було. Я вже знав польську на побутовому рівні і вивчав її на курсах в Україні.

Так, існує. Але це не проблема. Викладачі з розумінням ставляться до цього. Та і за певний період перебування в Польщі ослуховуєшся з мовою.

 

На початках, звісно. Перші дні я була ніби німа рибка, але пізніше ти починаєш розуміти, що люди адекватно відносяться до того, що ти з України і в тебе присутній акцент. Тим більше коли знаходишся в польськомовному середовищі, то чуєш цю мову щодня, набираєшся нових слів і починаєш набагато краще почуватися серед поляків.

Мовний бар’єр звісно був. На мою думку він є доти, доки ти просто не почнеш говорити. Особисто в мене не було виходу, мені доводилось говорити польською, бо як інакше люди мене зрозуміють. Я навіть не пробувала гоорити російською чи англійською, адже знала, що не далеко не всі знають якусь з цих мов, та й рано чи пізно все одно доведеться спілкуватися мовою країни, в якій я живу, то чому б не одрау? Звісно я часто могла сказати якусь дурницю, і сто разів червоніла, коли казала щось неправильно, але потім сміялась над цим разом з іншими, адже це справді виходило смішно. Та й люди з розумінням ставились до моїх помилок, адже це було очевидно, що я лише вчуся. Коли я приїхала, то не знала ідеально мову, загалом я й досі її вчу. Головне не боятись.

Чи відрізняється система навчання від української? Якщо так, то чим?

Найперше, це те, що є конкретний план навчання. Немає такого як в наших вузах, що тебе загрузять завданнями а ти вже розбирайся з ними як хочеш. Завдань направду є в міру, так що встигаєш і завдання зробити, і прогулятись після занять. Великим плюсом теж є те, що викладачі, які тут працюють, дійсно знавці своєї справи, які мають бажання і натхнення навчити нас.

Відрізняється однозначно. В Польщі легше вчитися, не зважаючи на мовний бар’єр. Тут викладачі йдуть на зустріч студенту, ставляться з розумінням, роблять все для того, щоб студент чогось навчився, щоб знав предмет. І студенту нічого не заважає вчитися. Тут я маю на увазі, що нема всяких непотрібних предметів. Так як я навчаюсь у 2х вузах одночасно, то можу порівняти.

В Польщі на багато ефективніше навчання. Наприклад, в Політехніці у першому семестрі магістратури у мене було 10 предметів + Курсовий проект. Практично з кожного предмету треба було здати то розрахункову, то лабораторні, контрольні, реферати, самостійні…це фізично нереально все зробити добре і ще щось для себе з цього взяти. Це реально тільки тоді, коли крім навчання людина нічим більше не займається. Тому студенту легше «схалявити». В Польщі навантаження менше, як і менше несуттєвих предметів.

Під час сесії у НУЛП студенти бігають з заліковими, шукають викладача, чекають цілими днями під кафедрою щоб поставити залік. В Польщі все на багато простіше. Немає залікових книжок, всі оцінки в віртуальній заліковій.  Студент може зайти на свою сторінку і побачити оцінку в будь-який час. Крім нього самого ніхто не має права дізнатись оцінку. Це забороняється законом Польщі. Кожен предмет можна перездати і це нінащо не впливає. В Україні, якщо перездача – студент втрачає стипендію.  Вже не буду говорити про корупцію, тут  напевно все ясно. В Польщі щось більше ніж коробка цукерок вважається хабарем. А у нас…

В Польщі викладачі не дають списувати. Але це і не потрібно, бо студент має все для цього щоб підготуватись і добре здати, він має час, а це найголовніше.

Я можу говорити лише про свій напрямок (журналістика) і лише про Ягелонський університет. Оскльки бакалаврат я закінчила в ЛНУ ім. Франка, то можу порівняти ці навчальні заклади. На мою думку система навчання у них не відрізняється: теорія, теорія теорія і майже немає практики. Я не можу сказати що я дуже задоволена системою навчання тут, тож на сою думку важлива самоосвіта. Навіть мої одногрупники, які закінчували бакалаврат у інших містах не дуже задоволені навчанням на журналістиці в Ягелонці.

Чи подобається тобі вчитись в Польщі? Чи важко?

Так, дуже подобається, тому що це якийсь новий і цікавий етап в моєму житті плюс безцінний досвід. Вчитись не важко, хоч я і не знаю, як в інших польських вузах. Тому що в моєму вузі все побудовано на творчості і креативності.

Мені подобається тут насамперед тим, що нове коло знайомих, які хочуть чогось досягнути у житті, а не сидіти на місці і нічого не робити. Хоча всюди є звісно різні люди. Цікаво ще тим, що це все ж інакша країна і хоча менталітет поляків не суттєво відрізняється від нашого, але відрізняється, і це відчутно. Більшість людей тут із європейськими цінностями. Тому нам є чому повчитись.

Що порадиш людям, які лише планують поїхати в Польщу на навчання?

Їдьте! Тільки обов’язково вчіть мову, тому що покладатись лише на те що ви звикнете, і навчитесь її тут, не варто. Хотіла б ще сказати, що люди які націлені поїхати сюди тільки за дипломом то краще не потрібно навіть пробувати і витрачати свій час та батьків гроші.

Окрім всього, навчання в Європі це безцінний досвід для нас – молоді. Вчишся самостійності, вчишся десь економити, а десь стратити більше, шукаєш чогось нового для себе. Плюс це досвід спілкування з іноземцями. Навчаючись в Польщі і мешкаючи в гуртожитку, ти ніколи не забудеш і англійську мову, тому що в гуртожитках постійно панує інтернаціональність.

Не покладати надій на те, що якщо Ви поїдете в Польщу на навчання, то станеться диво і зникнуть всі Ваші турботи. Потрібно працювати самому, вчитися і розвиватися. Тут Ви не знайдете вирішення всіх своїх проблем, є як і плюси, так і мінуси. Звсно приїхати на навчання в іншу країну це чудово, як і будь-який новий цікавий і корисний досвід. І це варте зусиль, адже це вихід з зони комфорту, своєрідне випробування, яке варто пройти в житті.

Як на мене найкращий варіант – повчитись у Польщі не з першого курсу, а суто на магістратурі, після закінчення в Україні бакалаврату або отримавши спеціаліста чи магістра, як це зробив я.

Не боятись, бути впевненим в собі і в своїх силах.

Як бачите, хоч відгуки в основному позитивні, та все залежить від середовища, в яке пощастить або не пощастить потрапити. Тож слід серйозно підійти до питання вибору вузу та ретельно дослідити всі можливі варіанти. Від себе хочу додати, що не лише навчання в Польщі чи в інших сусідніх країнах може бути корисним досвідом. Існують також багато програм по обміну студентами та стипендій і грантів, на які можуть поїхати студенти чи випускники наших вузів. Про деякі з них писатиму у наступних стаття, так що слідкуйте 🙂 Натхнення Вам і вдалих починань! 😉

Вивчення польської мови: основні камені спотикання.

Вивчення польської мови: основні камені спотикання.

    Мій практичний досвід викладання польської налічує вже 3 роки. За цей час я стикнулася з багатьма цікавими людьми, які завжди мали унікальний спосіб вивчення мови. В кожного були свої виправдання з приводу незробленого домашнього завдання та свої способи перекручування польських слів :). За час моєї співпраці з учнями я вже призвичаїлася до трьох основних каменів спотикання, які трапляються на їхньому шляху до гарного рівня володіння польською. Отже

1) “Польська мова – це легко, адже вона подібна до української”.

    Безумовно польська і українська мови схожі. Галичанам, як правило, розуміння польської взагалі не складає труднощів, адже в нашому діалекті є велика кількість запозичень від західного сусіда: філіжанка, коліжанка, кобіта та інші. Проте говорити польською – це вже інше питання. Дуже часто чую від клієнтів фразу: “Я як собака – все розумію, а сказати не можу”. Та коли вони беруться за освоєння мови, чомусь вважають, що якщо трішки покрутити українським словом, додати шиплячих і поставити наголос на другий склад з кінця – то вони неодмінно заговорять чистою польською, ще й без акценту. В деякій мірі багато польських слів – це ті самі українські (або російські), лише з іншим наголосом. Але щоб вміти “крутити” українською лексикою так, аби виходила польська, потрібно мати за собою не малий багаж знань, інакше Ваша мова буде кумедною, а після розмови може залишитись не бажаний ефект.

Ось маленький список польських слів, які кардинально відрізняються від українських або мають інше значення:

завтра персик сирий прибирати розвага професія обставини сумнів умова
jutro brzoskwinia surowy sprzątać rozrywkа zawód okoliczności wątpliwość warunek

 

2) “Я знаю це слово”

    Коли мої учні з рівнем володіння мовою A1 читають польські тексти або ж сприймають мову на слух, вони зазвичай розуміють 50%-70% тексту. А здається їм, що вони розуміють всі 99%. Не варто недооцінювати різницю між нашими мовами, іноді вона може бути відчутною. Однак основна проблема полягає в тому, що Ви можете знати, як перекласти якесь конкретне слово з польської на українську (просто здогадатись), але коли ви захочете вжити його в своєму мовленні, вам не вдасться відтворити його з пам’яті. І  такому разі ми повертаємося до каменю №1 і починаємо крутити українськими словами. Сміюся зі своїх учнів, коли замість польського brzuch (бжух)  – живіт чую щось на кшталт “живут” чи “жіват”.

Ось Вам невеличкий словничок, аби переконатися, наскільки деякі польські слова зрозумілі для українця:

дівчина місяць пішки озеро м’ясо потяг звук кут тепло дільниця
dziewczyna miesiąc pieszo jezioro mięso pociąg dźwięk kąt ciepło dzielnica

3) “Граматика? Навіщо…”

    Граматика польської мови має свої особливості, які не рідко важко піддаються вивченню, тому багато хто не приділяє їй достатньої уваги. Але якщо Ви хочете володіти мовою справді на хорошому рівні, то деякі нюанси просто необхідно пам’ятати. На приклад якщо не знати відмінювання дієслів, то фраза “on je” часто сприймається українцями як “він є”, хоча насправді вона означає “він їсть”. І навпаки “on jest”  в перекладі на українську звучить як “він є”, а не “він їсть”, як багато хто може перекласти. Пригадую, як колись я готувала контрольну для дітей в школі, і в кінці уроку один з учнів спитав мене, чому “święty Mikołaj też je manarynki” (Святий Миколай також є мандаринкою? – мав на увазі учень, хоч в реченні йдеться про те, що він також їсть мандаринки).

    Отож, коли Ви приступаєте до вивчення польської мови, намагайтесь оминати ці перешкоди. Не перекручуйте українські слова, краще запам’ятовуйте польські, адже це зовсім не важко. Щодня вчіть нові слова і пригадуйте собі вже вивчені, а коли трапляється слово, у значенні якого Ви не впевнені, краще перевірити його – так і запам’ятається швидше. Приділяйте достатньо часу граматиці – вона не завжди цікава, але потрібна. А головне, смакуйте мову, із задоволенням все стає значно легшим:)

    Про це все звісно Вам нагадає і Ваш викладач. Але якщо ж Ви взялися за самостійне вивчення мови, не забувайте про те, що це складний процес який вимагає багато зусиль. Вам насамперед потрібно продумати весь процес: підшукати підручники, хоча б на місяць розписати собі теми занять (що ви можете зробити за допомогою підручника), знайти в інтернеті додаткові джерела, де б Ви могли слухати живу мову (раджу почати з перегляду мультиків). Пам’ятайте про те, що вивчення мови потребує систематичності, адже якщо Ви робитимете великі перерви, то щоразу доведеться починати все з самого початку. А це зовсім не економить час.

Маю надію, що ця стаття стала Вам у пригоді. Бажаю успіхів у вивченні мови, а основне – задоволення від процесу. 😉