Розмовний мінімум для мандрівника в Польщі

Розмовний мінімум для мандрівника в Польщі

від | Вер 26, 2015 | Польська мова

    Ні для кого не секрет, що коли подорожуєш чужою країною – краще знати хоча б якийсь мінімум слів і фраз мовою, якою там говорять, щоб дати собі раду в будь-якій ситуації. Адже по-перше, не всі володіють англійською мовою, хоч вона і вважається інтернаціональною. По-друге, людям у будь-якій країні завжди приємніше, коли до них намагаються заговорити їхньою рідною мовою, навіть якщо не ідеально! Вам завжди спробують допомогти, до того ж від всього серця та в найкращому гуморі.
В цій статті я спробувала окреслити елементарний лексичний мінімум, який Вам знадобиться для того, аби із спокійною душею подорожувати Польщею.

Привітання і прощання

   В польській мові, як і в українській, стиль стосунків між людьми поділяємо на офіційний та неофіційний. Проте якщо в нас такі взаємини виражені в мові як розмова на «ти» і на «Ви», то поляки замість нашого «Ви» використовують займенники «Pan» та «Pani», з якими вживають дієслова в третій особі однини. На приклад, «як Вас звати» польською перекладемо як «jak ma Pan/Pani na imię». Також є й відповідні мовні конструкції, які можна вживати в офіційній чи неофіційній розмові.

Якщо мова йде про привітання, то офіційними є конструкції типу:

 
Dzień dobry[джєнь добри]доброго дня;
Witam (Pana/Panią)[вітам пана/паньоу]вітаю Вас (в залежності до чоловіка чи до жінки звертаємося);
Dobry wieczór[добри вєчур]доброго вечора;
Do widzenia[до відзеня]до побачення
Do zobaczenia[до зобаченя]

   Неофіційно ми скажемо:

Cześć[чешьчь]привіт/папа;
Na razie[на ражє]папа.

Прохання і подяка:

   Оскільки поляки по своїй суті дуже ввічливі (особливо старші), то вимагають такого ставлення і до себе. Тому набагато краще і «чемніше» звучатиме: «Перепрошую, чи могли б ви мені допомогти» ніж просто «Доброго дня, як добратися/де знаходиться…». Ось кілька гарних зворотів, що стануть Вам у пригоді:

Przepraszam![пшепрашам!]Перепрошую!
Czy może Pan/Pani mi pomóc?[Чи може пан/пані мі помуц?]Чи Ви можете мені допомогти?
Czy mógłbym/mogłabym poprosić Pana/Panią o pomоc?[Чи муґўбим/моґўабим попрошічь пана/паньоу о помоц?]Чи міг би / могла б я попросити Вас про допомогу.
Czy mógłbym/mogłabym Pana/Panią zapytać, gdzie się znajduje…?[Чи муґўбим/моґўабим пана/паньоу запитачь, ґджє шіе знайдує…?]Чи я б міг/могла Вас запитати де знаходиться…
Dziękuje bardzo.[Джєнькує бардзо]Дуже дякую.
 Bardzo Panu/ Pani dziękuję![Бардзо пану/пані джєнькує!]Дуже Вам дякую!

Як спитати дорогу:

Gdzie się znajduje…?  [ґджє шє знайдує…?]Де знаходиться..?
Jak dojechać/jak dostać się do…?[як доєхачь/як достачь шє до…?]Як доїхати/як дістатись до…?

Купити квиток на потяг:

O której godzinie odjeżdża najbliższy pociąg do Wrocławia?[ О ктурей ґоджінє виєжджа найбліжши почьонґ до Вроцўавя?]О котрій годині відправляється найближчий поїзд до Вроцлава?
Proszę bilet na pociąg do Krakowa o 17: 00 godzinie.[ Проше білет на почьонґ до Кракова о шєдемнастей ґоджінє]Попрошу квиток на поїзд до Кракова о сімнадцятій годині.

В кафе:

   Якщо хочете підівчити назви страв чи продуктів, то цілком нормальний «словник» можна знайти у Вікіпедії: https://pl.wiktionary.org/wiki/Indeks:Ukrai%C5%84ski_-_Jedzenie

А ось типові фрази для замовлення їжі:

Proszę kartę.[проше карте]Прошу меню
 Co Pan/Pani może zaproponować/polecić?[Цо пан/пані може запропоновачь/ полечічь]Що ви можете запропонувати/ порадити?
Poproszę/dla mnie zupę grochową na pierwsze danie, ziemniaki tłuczone i kotlet schabowy na drugie danie i lody z czekoladową polewą na deser.[Проше/для мнє зупе гроховоу на пєрвше данє, жємнякі тўучоне  і котлет схабови на друґє данє і льоди з чеколядовоу полевоу на десер]Прошу/мені горохову зупу на перше, картоплю пюре з котлетою на друге і морозиво з шоколадною поливою на десерт.
Proszę rachunek.[Проше рахунек]Прошу рахунок.

Як себе представити (знайомство)

Mam na imię Stasia, a Pan/Pani/ty?  [Мам на імє Сташя, а пан/пані/ти]Мене звати Стася, а вас/тебе?
Jestem z Ukrainy, mieszkam we Lwowie.[Єстем з Украіни, мєшкам ве Львовє]Я з України, живу у Львові.
Jestem studentką/studentem; pracuję jako nauczycielka.[Єстем студенткоу/студентем; працує яко научичєлька]Я студентка/студент; працюю вчителькою.
Interesuję się muzyką i kinem.[Інтересує шє музикоу і кіно]Цікавлюсь музикою  і кіно.
Czym się zajmujesz/ interesujesz?[Чим шє займуєш/ інтересуєш]Чим займаєшся/ цікавишся?

Це лише база, яка неодмінно стане Вам у пригоді, навіть якщо Ви просто проїжджаєте через Польщу. 

Польський алфавіт та його особливості

Польський алфавіт та його особливості

від | Вер 9, 2015 | Польська мова

    Якщо Ви серйозно плануєте взятись за вивчення польської, а ця справа, скажу я Вам, не з легких, раджу спершу ознайомитися з основними особливостями польського алфавіту. Це дозволить в загальних рисах побачити, чим відрізняється польська мова від Вашої рідної та скласти враження про мелодику мови, що є важливим для її розуміння.
Для початку важливо зазначити, що польська мова належить до слов’янських мов, тому більшість звуків у ній такі самі, як і в українській, російській чи інших мовах слов’ян. Проте є особливі, притаманні лише польській, звуки, які на письмі позначаються відповідними літерами.

    Коли Ви подивитесь на польський алфавіт, то зауважите, що основна маса літер нічим не відрізняється від букв латиниці, які ми вже добре знаємо з англійської, німецької, французької та інших популярних європейських мов. Звуки, які позначають ці літери, також в основному не відмінні від тих, які ми вже звикли чути. Однак є також букви з діакритичними знаками (ź,ó,ż,ł та ін.), які ми поки що не знаємо як правильно прочитати. Щож, почнемо з носових голосних.


      Польські “носувки”


    Польська мова – єдина слов’янська мова, яка під-час свого розвитку зберегла носові голосні:
Ąą – “о носове”, що вимовляється як  /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, залежно від того, яку позицію відносно інших літер в слові займає. Звучить цей звук так, ніби ми хочемо сказати /о/ але через ніс. На приклад у слові idą (ідуть) читаємо наближено до /оу/. Однак в слові wąski (вузький) ą наближене до /он/, а в слові ząb (зуб) – читається як /ом/. 

Ęę – “е носове”, вимовляється як  /еw̃/, /еn/, /еm/, що теж залежить від сусідніх літер в слові. Звучить відповідно так, наче ми хочемо сказати звук /е/ через ніс. На приклад у слові mięso (м’ясо) ę вимовляється наближено до /еу/ з носовим резонансом. У слові zęby (зуби) вимовляємо /ем/, а у слові więcej (більше) – як /ен/.

   М’які приголосні 

Також Ви мабуть зауважили кілька літер з рискою над ними (´). В польській мові ця риска називається kreska і позначає м’якість. Проте деякі літери стали настільки м’якими, що змінили своє звучання. Якщо Ńń – /нь/ читається як м’який /н/, то Ćć – /чь/,   Śś – /шь/, Źź – /жь/ звучать по-іншому, ніж їхні аналоги без крески. Одразу хочу наголосити на тому, що польській мові не властиві звуки /сь/, /ць/, /зь/, і  на початках така відмінність викликає труднощі при вивченні правильної вимови. Тому варто звернути на це увагу. На письмі окрім крески є ще один спосіб пом’якшення  – літера “і”. Тобто буквосполучення ci, si, zi ми прочитаємо як /чі/, /ші/, /жі/.
Завжди м’якими є приголосні Jj – /й/ та Ll – /ль/. Однак з приводу вимови польського Ll  потрібно уточнити, що цей звук – щось середнє між українським /л/ та /ль/. Щоб вимовити його правильно, потрібно кінчиком язика доторкнутися до піднебіння.

   Ще одна буква з крескою – Óó, яка читається як українське /у/. Необхідно одразу зазначити, що в польській на позначення звука /у/ використовується дві літери: ó та Uu. Латинська літера Сс читається польською як український звук /ц/, а Уу – як /и/. В польській мові існує три версії літери Zz: дві з них нам вже знайомі – звичайна Zz – /з/ та Źź – /жь/; остання – “зет з крапкою” Żż, яка читається як українська /ж/.
Якщо Ви уважно переглянули алфавіт, то зауважили також, що окрім м’якої літери Ll є i тверда Łł, яку в транскрипції позначаємо як у нескладотворче /ў/. Щоб прочитати її потрібно вимовити звук /в/ лише губами, скрутивши їх в трубочку.

   Диграфи
   Важливою частиною польської системи письма є диграфи – поєднання двох літер, які позначають один звук. В польській мові є 7 диграфів: ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz. Два з них (поєднання d з різними версіями літери z) властиві і для української мови (дз, дж). Решта позначають вже відомі нам звуки:

 

Ch[х]Chata, kochać, chwila, choinka, chleb.
Cz[ч]Często, poczta, człowiek, czasza, czoło.
Dz[дз]Nadzwyczajny, nadzór, wędzony.
Dż[дж]Odżywka, budżet, dżem, dżuma, dżokej.
Dź[джь]Dziadek, dziura, dzięcioł, dziki, dziennik.
Rz[ж, ш]Rzeka, rzadko, porządek, przykro, trzask.
Sz[ш]Szakał, szafa, szosa, szminka, szmata.

   Ця стаття лише знайомить із загальними засадами читання у польській мові. Звісно читання є надзвичайно важливою складовою вивчення мови, однак його не достатньо, щоб сформувати добру польську вимову. Для цього потрібно насамперед слухати звучання мови, тому аудіо та відеозаписи польською мовою стануть Вам у пригоді.

Якщо ж Ви справді серйозно вирішили взятися за польську і потребуєте допомоги, то запрошую Вас на свій курс польської для початківців! Буду рада бачити Вас серед своїх учнів 🙂

Також я підготувала для Вас коротке відео про те, як правильно читати польською 😉